Цифрова криміналістика є міждисциплінарною галуззю знань, що поєднує інформатику, криміналістику та правові науки. Її основна мета — ідентифікація, збереження й аналіз цифрових даних у спосіб, який дає змогу використовувати їх як доказовий матеріал у судовому провадженні. Як зазначає Maciej Szmit, розвиток інформаційних технологій призводить до того, що дедалі більша частина інформації, створеної людиною, має цифрову форму, що закономірно підвищує значення методів аналізу цифрових слідів у правових провадженнях (Szmit, 2018).
З цієї причини цифрова криміналістика застосовується як у кримінальних, так і в цивільних та адміністративних провадженнях, зокрема у справах щодо кіберзлочинності, порушень інформаційної безпеки й аналізу даних, збережених на електронних пристроях.
Цифрова криміналістика як наукова дисципліна
У фаховій літературі термін «цифрова криміналістика» також трапляється під іншими назвами, такими як судова інформатика, комп’ютерна криміналістика або комп’ютерна форензіка. Як наголошує Szmit (2018), ця галузь працює на перетині технічних і суспільних наук, насамперед інформатики, права та наук про безпеку.
Судова інформатика охоплює передусім експертну роль інформатики, тобто підготовку експертиз щодо функціонування інформаційних систем, аналіз цифрових даних та інтерпретацію результатів технічних досліджень для судових проваджень (Szmit, 2018).
До ключових напрямів досліджень цієї дисципліни належать:
- аналіз пристроїв комп’ютерної техніки,
- дослідження цифрових носіїв даних,
- ідентифікація та інтерпретація цифрових слідів.
Цифрова криміналістика та кіберзлочинність
Однією з найважливіших сфер застосування цифрової криміналістики є аналіз комп’ютерних злочинів. Відповідно до Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність можна виокремити кілька основних категорій таких злочинів, зокрема:
- незаконний доступ до інформаційних систем,
- незаконне перехоплення даних,
- порушення цілісності даних і систем,
- комп’ютерне підроблення,
- комп’ютерне шахрайство.
Як зазначає Szmit (2018), багато з цих діянь охоплено положеннями польського Кримінального кодексу, зокрема ст. 267–269b та ст. 287, яка стосується комп’ютерного шахрайства.
Статистика злочинності також показує, що кількість злочинів проти захисту інформації в Польщі систематично зростає, що посилює значення інструментів цифрової криміналістики в діяльності правоохоронних органів (Szmit, 2018).
Стандарти доказування в аналізі цифрових даних
У системі американського права важливу роль відіграє так званий стандарт Daubert, який визначає критерії оцінювання наукової достовірності висновку експерта. Як зазначає Szmit (2018), цей стандарт випливає із судової практики Верховного суду США й вимагає, зокрема, перевірюваності дослідницьких методів та їх визнання науковою спільнотою.
Цей стандарт сформувався, зокрема, у рішеннях:
- Daubert v. Merrell Dow Pharmaceuticals (1993),
- General Electric Co. v. Joiner (1997),
- Kumho Tire Co. v. Carmichael (1999).
На відміну від американської системи, у польському кримінальному процесі діє принцип вільної оцінки доказів судом, що означає: формальні вимоги до експертних висновків можуть бути менш формалізованими (Szmit, 2018).
Стандарти та належні практики цифрової криміналістики
Розвиток методів цифрової криміналістики тісно пов’язаний із діяльністю дослідницьких установ та організацій зі стандартизації. Як зазначає Szmit (2018), особливу роль тут відіграють американські дослідницькі установи та міжнародні організації зі стандартизації.
До найважливіших стандартів цифрової криміналістики належать:
- ISO/IEC 27037 — ідентифікація та збереження цифрових доказів,
- ISO/IEC 27041 — методи проведення досліджень інцидентів,
- ISO/IEC 27042 — аналіз і тлумачення цифрових слідів,
- ISO/IEC 27043 — засади проведення цифрових розслідувань.
Важливу роль відіграє також діяльність таких організацій, як Scientific Working Group on Digital Evidence (SWGDE) а також National Institute of Standards and Technology (NIST), які розробляють настанови щодо аналізу цифрових доказових матеріалів (Szmit, 2018).
Роль комп’ютерно-технічного експерта в судовому провадженні
У практиці судових проваджень ключову роль відіграє експерт із цифрової криміналістики, завдання якого — аналіз цифрового матеріалу та підготовка експертного висновку для процесуальних органів. Як зазначає Szmit (2018), такий висновок має ґрунтуватися на методах, визнаних науковою спільнотою, та актуальному стані технічних знань.
Більше інформації про обсяг експертиз із цифрової криміналістики, аналіз цифрових даних та експертні висновки можна знайти на експертній сторінці:
Комп’ютерно-технічний судовий експерт у Кракові — експертизи цифрової криміналістики
Застосування належних методів аналізу цифрових даних має ключове значення для достовірності електронного доказу та його правильного тлумачення в судовому провадженні.
Література
Szmit, M. (2018). Про стандарти цифрової криміналістики. Studia Ekonomiczne. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego w Katowicach, № 355.