Дослідження почерку є одним із класичних напрямів криміналістики, який застосовують для ідентифікації автора документів, підписів і рукописних записів. Основою цієї галузі є припущення про індивідуальний характер почерку людини, який формується в процесі онтогенезу та виявляється в сукупності специфічних графічних ознак. Аналіз цих ознак та їх зіставлення в досліджуваному й порівняльному матеріалі становить сутність ідентифікаційних почеркознавчих досліджень (Goc, Łuszczuk, Łuszczuk, & Tomaszewski, 2016).
У криміналістичній практиці застосовують насамперед графічно-порівняльний метод, який упродовж багатьох десятиліть є основою експертизи почерку в Європі. Цей метод полягає в аналізі індивідуальних графічних ознак письма та їх порівнянні між досліджуваними документами (Fajer, 1981).
Індивідуальний характер почерку як основа ідентифікації
Одним із фундаментальних припущень криміналістичного дослідження документів є переконання, що почерк має індивідуальний характер. Як зазначає Edmond Locard, ознаки почерку пов’язані з анатомічними й фізіологічними властивостями особи, яка пише, а також зі сталими моторними навичками (Locard, 1959).
У зв’язку з цим аналіз почерку охоплює, зокрема:
- пропорції та розмір графічних знаків,
- кут нахилу письма,
- просторові відношення між елементами письма,
- характер письмової лінії та динаміку руху руки.
Ці ознаки утворюють комплекс графічних властивостей, характерних для конкретної особи, та дають змогу ідентифікувати автора запису (Moszczyński, 2011).
Використання комп’ютерних технологій у дослідженні письма
Сучасна почеркознавча експертиза дедалі частіше використовує комп’ютерні техніки. Як зазначають Goc, Łuszczuk і Tomaszewski, застосування інформаційних засобів дає змогу підвищити об’єктивність досліджень і розширити коло аналізованих ознак почерку.
Комп’ютерні програми дають змогу, зокрема:
- виконання точних вимірювань графометричних параметрів,
- аналіз структури ліній письма,
- статистичне порівняння ознак письма,
- візуалізацію результатів аналізу у вигляді графіків і діаграм.
Застосування комп’ютерних методів також дає змогу розвивати нові дослідницькі техніки, які називають комп’ютерною графометрією та комп’ютерною сканографією (Łuszczuk & Łuszczuk, 2010).
GRAPHLOG — спеціалізоване програмне забезпечення для дослідження почерку
Одним з інструментів криміналістичного аналізу письма є спеціалізована комп’ютерна програма GRAPHLOG — програмне забезпечення для криміналістичного дослідження почерку .
Цю систему розроблено в Інституті судових експертиз імені професора Яна Зена у Кракові у співпраці з компанією CYBID. Її основна мета — допомагати експерту у вимірюваннях та аналізі графометричних ознак почерку (Dziedzic, Fabiańska, Kunicki, & Zadora, 2008).
Програма GRAPHLOG дає змогу, зокрема:
- автоматичне виконання великої кількості графічних вимірювань,
- статистичний аналіз ознак письма,
- порівняння графічних параметрів різних зразків письма,
- візуалізацію результатів експертних досліджень.
Застосування такого програмного забезпечення дає змогу істотно підвищити точність досліджень та обмежити вплив суб’єктивної оцінки експерта на результат аналізу (Leśniak, 2012).
Комп’ютерна графометрія в ідентифікації почерку
Комп’ютерна графометрія є розвитком класичних вимірювальних методів дослідження почерку. Її основа — аналіз геометричних параметрів письма, таких як довжина ліній, пропорції знаків і просторові відношення між елементами запису (Łuszczuk & Łuszczuk, 2010).
Застосування графометричних методів дає змогу:
- числовий опис ознак почерку,
- статистичне порівняння зразків почерку,
- підвищення об’єктивності висновку експерта.
Як зазначає Locard, у криміналістичних дослідженнях особливе значення мають вимірювальні методи, оскільки «пізнати — означає виміряти» (Locard, 1959).
Значення комп’ютеризації почеркознавчих досліджень
Розвиток інформаційних засобів у криміналістичному дослідженні документів сприяє підвищенню надійності почеркознавчих експертиз і розширенню аналітичних можливостей експертів. Адже впровадження комп’ютерних програм дає змогу аналізувати параметри почерку, які раніше було складно виявити традиційними дослідницькими методами.
Як наголошують Goc і співавтори, застосування комп’ютерних методів дає змогу аналізувати як геометричні ознаки письма, так і рухові ознаки, що відображають індивідуальні звички людини, яка пише. У результаті це підвищує об’єктивність досліджень і доказову цінність почеркознавчого висновку (Goc, Łuszczuk, Łuszczuk, & Tomaszewski, 2016).
Література (APA 6)
Dziedzic, T., Fabiańska, E., Kunicki, M., & Zadora, G. (2008). Graphlog – komputerowy system wspomagający badanie cech pisma ręcznego. У: Z. Kegel (ред.), Wpływ badań eksperymentalnych na wartość dowodową ekspertyzy dokumentów. Materiały XII Wrocławskiego Sympozjum Badań Pisma, Wrocław 7–9 czerwca 2006 (с. 77–89). Вроцлав: Вроцлавський університет, факультет права, адміністрації та економіки, кафедра криміналістики.
Fajer, L. (1981). Еволюція методів ідентифікаційних досліджень почерку (автореферат). Катовиці: Сілезький університет, факультет права та адміністрації.
Goc, M., Łuszczuk, A., Łuszczuk, K., & Tomaszewski, T. (2012). Wykorzystanie grafometrii komputerowej w badaniach identyfikacyjnych pisma ręcznego i podpisów – komunikat z realizacji projektu rozwojowego. У: Z. Kegel & R. Cieśla (ред.), Значення актуальних методів дослідження документів у судовому доказуванні. Матеріали XIV Вроцлавського симпозіуму досліджень письма (с. 94–104). Вроцлав.
Goc, M. (2016). Сучасна модель почеркознавчої експертизи. Використання нових дослідницьких методів і технік. Warszawa–Szczecin.
Leśniak, M. (2012). Доказова цінність почеркознавчого висновку. Pińczów: B.S. Training.
Locard, E. (1959). Les faux en écriture et leur expertise. Париж: Payot.
Łuszczuk, A., & Łuszczuk, K. (2010). Grafometria komputerowa. У: E. Gruza, M. Goc, & T. Tomaszewski (ред.), Co nowego w kryminalistyce – przegląd zagadnień z zakresu zwalczania przestępczości (с. 217–226). Warszawa: Polskie Towarzystwo Kryminalistyczne.
Moszczyński, J. (2011). Subiektywizm w badaniach kryminalistycznych. Przyczyny i zakres stosowania subiektywnych ocen w wybranych metodach identyfikacji człowieka. Ольштин.