У криміналістичній літературі наводять низку дослідницьких методів, які використовують в ідентифікаційних дослідженнях почерку. Частина з них має класичний та історичний характер, інші розвивають методи графічно-порівняльного аналізу завдяки впровадженню геометричних вимірювань і статистичного аналізу. До таких методів належать, зокрема, метод аналізу варіативності почерку, метод системи прямих ліній Duyster і метод геометричної проєкції Brosson. Ці методи є спробою математичного або геометричного опису графічних явищ, які трапляються в рукописному письмі (Całkiewicz, 2009).
Метод аналізу мінливості письма
Метод аналізу варіативності почерку ґрунтується на припущенні, що почерк має певний діапазон природної мінливості. Це означає, що навіть у записах однієї особи окремі літери або графічні елементи можуть відрізнятися, однак ці відмінності перебувають у певних межах індивідуальних властивостей почерку.
З методичного погляду аналіз мінливості полягає в дослідженні повторюваності та діапазону відхилень окремих ознак письма, таких як розмір літер, їхні пропорції, нахил, спосіб поєднання елементів або характер лінії письма. Дослідник порівнює діапазон мінливості цих ознак у доказовому та порівняльному матеріалі.
Якщо діапазон варіативності ознак в обох наборах записів близький, це може бути підставою для припущення про спільне авторство запису. Якщо ж відмінності виходять за межі типової індивідуальної варіативності, можливе виключення авторства. Цей метод особливо важливий тоді, коли досліджуваний матеріал містить численні графічні варіанти тієї самої літери або елемента почерку.
Водночас підкреслюють, що аналіз варіативності почерку потребує значного досвіду експерта та достатньо великого обсягу порівняльного матеріалу, який дає змогу правильно визначити діапазон природних відхилень почерку певної особи (Całkiewicz, 2009).
Метод системи прямих ліній Дюйстера
Метод системи прямих ліній розробив Дюйстер; це одна зі спроб геометричного підходу до аналізу почерку. Його основою є припущення, що розташування елементів письма на поверхні можна описати за допомогою системи допоміжних ліній, які визначають пропорції та напрями окремих графічних елементів.
У дослідницькій практиці метод полягає в нанесенні на аналізований запис низки прямих ліній, що дають змогу визначити положення літер відносно базової лінії письма та взаємні просторові відношення між графічними елементами. Цей аналіз охоплює, зокрема:
- нахил літер відносно базової лінії,
- пропорції між верхньою, середньою та нижньою зонами письма,
- розташування знаків у межах слова,
- напрямок проведення письмової лінії.
На підставі отриманих даних можна встановити характерні просторові схеми почерку певної особи. Збіг цих схем у досліджуваному доказовому та порівняльному матеріалі може бути ідентифікаційною підставою. Однак цей метод є допоміжним і зазвичай застосовується як доповнення до класичного графічно-порівняльного аналізу (Całkiewicz, 2009).
Метод геометричної проєкції Броссона
Метод геометричної проєкції запропонував Brosson як спосіб аналізу пропорцій і графічної структури почерку. Його сутність полягає у відображенні елементів письма у вигляді геометричних проєкцій, що дають змогу точніше аналізувати взаємозв’язки між окремими частинами графічних знаків.
У межах цього методу аналізують насамперед:
- пропорції висоти та ширини літер,
- кути нахилу окремих графічних елементів почерку,
- взаємні просторові відношення між літерами,
- структурна організація знаків у межах слова.
Отримані геометричні дані згодом можна представити у вигляді схем або графіків, які дають змогу порівнювати графічні параметри різних зразків письма. Цей метод був спробою підвищити об’єктивність досліджень шляхом запровадження вимірюваних геометричних параметрів, що описують структуру почерку.
Як і у випадку інших вимірювальних методів, її застосування має допоміжний характер і потребує зіставлення результатів з якісним аналізом графічних ознак письма, який залишається основним інструментом ідентифікації в почеркознавчій експертизі (Całkiewicz, 2009).
Література (APA 6)
Całkiewicz, A. (2009). Криміналістичні дослідження патологічно зміненого почерку. Warszawa: Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne.